Головна » Новини

Рівненський історик футболу запропонував роком народження “Вереса” вважати 1940-й

10.01.2017, 10:00      Переглядів: 181

Статистика знає все. Коли з ким грали, який результат, хто забив, в які ворота, і навіть яка цього дня була погода. Всю статистику, що стосується рівненського «Вереса» («Авангарду», «Горині», «Колгоспника») за 60 років існування клубу, знає рівнянин Віктор Свиридюк. Втім, не лише цифрами живе пан Свиридюк. У нього величезна колекція програмок з матчів рівненської команди (приблизно півтори тисячі), збирає колекціонер й інші артефакти, що стосуються нашого футболу. Вірить, що рано чи пізно вони прикрасять музей місцевого футбольного клубу.

— Вперше на футбол у Рівному я потрапив у 1973-му, коли вступив на навчання до автотранспортного технікуму, — розповідає Віктор Свиридюк. — Родом я з Костопільського району, втім, як переїхав до Рівного, перше, куди пішов — був футбол.

— І з тої пори Ви відвідували усі матчі?

— З 1977-го по 1979-й рік я служив в армії, тож на футбол не ходив. Якщо ж без армії, то з 1973 року пропустив, може, матчів з десять, не більше.

— За цей час якісь матчі особливо запам’яталися?

— Запам’ятався матч 1 листопада 1974 року. Тоді рівняни приймали тернополян. Був сніг, дощ, людей мало, змерз як цуцик, але ми виграли — 1:0, а команда з Тернополя вилетіла з числа майстрів аж на десять років. Запам’ятався товариський матч «Авангарду» з ленінградським «Зенітом», а також «Верес» часів Короткова. Тоді до Рівного приїхав відомий фахівець Віктор Носов. А я ж ходжу не лише на матчі, але й на тренування, тож було дуже цікаво дивитися за його роботою. Ну, і з матчів ще запам’ятався кубковий поєдинок, коли «Верес» вибив «Динамо» (Київ).

— А статистикою і колекціонуванням програмок коли захопилися?

— Фактично з першого матчу взяв за звичку купувати програмку. Збирати статистичні дані почав вже трішки згодом, з 1980 року. Перелопатив місцевий архів, підшивки газет у всіх бібліотеках. Багато дізнався від Володимира Шморгуна. Дуже мені допоміг Чеслав Хитрий, який працював в архіві, а також Микола Марченко, який у 70-х був водієм футбольної команди. Спочатку колекціонував все підряд, але згодом зосередився лише на рівненському футболі.

— І багато вже назбирали програмок?

— Точно сказати складно. Десь півтори тисячі, і це тільки оригінальних про рівненський футбол. Деякі ж програмки маю у кількох примірниках — на обмін чи на продаж.

— Які експонати колекції найстаріші?

— Маю копію програмки 1940 року — «Зеніт» (Харків) — «Спартак» (Ровно). Щодо оригіналів, то нині найстаріші програмки 1959 року «Чорноморець» (Одеса) — «Колгоспник» (Ровно), а також 1960 року «Локомотив» (Вінниця) — «Колгоспник» (Ровно). Мав дуже для мене цінну програмку 1957 року з товариської гри «Колгоспник» (Ровно) — «Динамо» (Тбілісі). Я за неї заплатив, якщо на нинішні гроші, приблизно 200 гривень. Але жив я у гуртожитку, і вона десь зникла.

— Ви нині людина, яка, напевне, найкраще знає історію рівненського футболу. Як думаєте, чи правильно роком заснування «Вереса» вважати 1957-й?

— Складне питання. Наприклад, луцька «Волинь» роком заснування вважає 1960-й, коли команда провела перший офіційний матч серед майстрів. Наш «Колгоспник» перший матч серед команд майстрів провів у 1958 році. Роком раніше він грав у фіналі Кубка УРСР серед колективів фізкультури. Участь у цьому фіналі дала право керівництву області звернутися до Федерації футболу з проханням надати нашій команді місце серед майстрів. Було б цікаво знайти цей лист, а також відповідь на нього. Можливо, це й дало б право вважати, що команда майстрів у Рівному з’явилася у 1957-му. Хоча, власне, «Колгоспник» грав і раніше, з 1955-го, коли місцеве «Динамо» стало «Урожаєм». А був ще й «Спартак», який грав у 1940-му. Були команди й за Польщі, але я той період не досліджую.

— То на Вашу думку, який рік треба вважати роком заснування «Вереса»?

— Напевно, 1940-й.

— Чи багато у Вас однодумців на Рівненщині?

— Колекціонери є, але тих, хто б серйозно займався статистикою, я не знаю. На всю Україну таких людей 30-40. З усіма я знайомий. Найсерйозніший це Віталій Конончук з Дніпра. Він найсильніший історик та статистик українського футболу.

— Що Вас приваблює у цьому захопленні?

— Це як риболовля — захоплює. Я рибалити не люблю, а от коли відкопаю щось цікавеньке про футбол — отримую задоволення.

— Півтори тисячі програмок, де це все тримаєте?

— Це лише програмок. Я ж збираю усе, що стосується нашої команди — квитки, протоколи, афіші, вирізки з газет, наліпки, все-все-все… Найцінніше тримаю вдома, решту — в гаражі. От дещо передав у «Верес Плейс». Також 15 програмок подарував для музею чернігівської «Десни». У Чернігові завершують реконструкцію стадіону, і там планують відкрити музей.

— А якщо у Рівному відкриють музей футболу, передасте щось йому?

— Якщо з’явиться музей і я буду бачити, що це все серйозно, не задумуючись все подарую музею.

                                                                                                                                                                “Рівне Вечірнє”