Головна » Новини

З історії рівненського футболу. Кубковий подвиг "Вереса"

03.04.2015, 22:15      Переглядів: 395

Автор: Олексій Гладков

Дев’яності роки ХХ століття пройшли за повного домінування на внутрішній арені київського «Динамо». Тож будь-яка осічка біло-синіх вважалася неабиякою подією. А якщо вона траплялася ще й на Республіканському стадіоні − то й поготів. Однак саме такий фокус зі столичним грандом вдався в 1/8 фіналу Кубку України-1993/94 рівненському «Вересу».

 

Хоча команда із Західної України мала інфраструктуру досить солідного як на той час рівня, цікавий підбір виконавців і амбітного президента Валерія Короткова, котрий не шкодував грошей для свого дітища, напередодні кубкового протистояння проти «Динамо» напрошувалось проведення аналогій з Давидом та Голіафом. Адже «біло-сині» тоді не тільки впевнено перемагали суперників у чемпіонаті та кубку, а й мали чим похвалитися на європейській арені. Чого варта лише їхня зустріч у кваліфікації Ліги чемпіонів проти «Барселони» на чолі з легендарним Йоханом Кройффом − у Києві підопічні Михайла Фоменка здолали грізного суперника з рахунком 3:1.

 

Проте восени 1993 року рівненський клуб не визнавав жодних авторитетів, і ставив собі за мету за підсумками сезону потрапити до числа призерів чемпіонату та фіналістів кубкового змагання. Для цього Коротков створив для команди практично всі необхідні умови, і підопічні Михайла Дунця попервах виправдовували покладені на них сподівання. За підсумками першого кола вони посіли заслужене четверте місце, при цьому здолавши і «Шахтар», і «Дніпро», і «Металіст». У Рівному спостерігався справжній футбольний бум, тож не дивно, що «Верес» на той час був найбільш відвідуваною командою − домашні матчі в середньому збирали 12 тисяч глядачів. Тож два кубкових поєдинки проти «Динамо», що завершували першу частину змагань, мали стати справжнім лакмусовим папірцем для рівненців.

 

Попри сильний мороз, футболісти не розчарува­ли чисельних уболівальників, які того вечора прийшли на рівненський стадіон. Хоча після фінального свистка табло висвічувало нулі, гра вийшла доволі цікавою та напруженою. Обидві команди насамперед побудували ду­же щільні захисні редути, щоб звести до мінімуму небезпеку біля власних во­ріт. Атаки «Вереса» йшли переважно через досвідченого Самардака і моло­дих Свистунова та Филимонова, а на їх вістрі, як завжди, був Ігор Яворський, який своєю активністю постійно ставив перед за­хисниками «Динамо» складні завдання.

 

Найбільш реальний момент у першому таймі ма­ли господарі, проте м’яч після удара Самардака влучив у поперечину. У свою чергу кияни відчували певні проблеми в лінії нападу. Давалася взнаки і відсутність Леоненка − гра Шкапенка та Призетка була інертною і малоефективною. Певне пожвавлення в атакуючі дії гостей вніс Мінтенко, котрий вийшов в середині другого тайму на заміну. Наприкінці зустрічі він міг вирішити долю матчу, однак і в цьому епізоді на заваді стала поперечина. На загальну думку, нічийний підсумок повністю відповідав характеру гри, тож все мало вирішитися за три дні вже в Києві.

 

На Республіканському стадіоні дві тисячі найвідданіших прихильників «Ди­намо» та купка вболівальників «Вереса» стали свідками найгучнішої сенсації кубкового турніру-1993/94. Перед початком зустрічі рівненці вдалися до сильного психологічного ходу − вони приїхали до Києва буквально за кілька годин до початку гри, та ще й на щойно купленому новенькому «Неоплані», що вигідно вирізнявся на фоні динамівського автобуса. Таким чином підопічні Дунця немов демонстрували впевненість у власних силах і відсутність побоювання за підсумковий результат.

 

Утім, зустріч розпочалася із очікуваного стартового натиску киян. «Верес», у свою чергу, вирішив шукати щастя в контргрі. І на 34-й хвилині домігся свого. Паляниця перехопив м`яч у центрі поля, переадресував його Самардаку, який завдав потужного удару. Кутепов м`яч відбив, але прямо на нападника гостей − 0:1! Проте досить швидко господарі відігралися − результативною виявилася комбінація за участю Мінтенка і Шкапенка. У другому таймі кияни великими си­лами атакували ворота рівнян. Проте найбільш реальний шанс забити третій гол у цій зустрічі мав все той же Паляниця, однак реалізувати вихід сам на сам з голкіпером «Динамо» не вдало­ся. У підсумку гості втримали нічию, що була для них рівноцінна перемозі!

 

На жаль, «Верес», за короткий час пройшовши перевірку вогнем і водою, не впорався із екзаменом на мідні труби. Команда помітно «підсіла» у другому колі, в результаті чого опинилася аж на 12-му місці. Стосовно кубка, то у чвертьфіналі рівненці ще здолали запорізьке «Торпедо» за рахунок виїзного голу (1:0 та 1:2), але на півфінальне протистояння з «Таврією» їх вже не вистачило (0:2 в Сімферополі і 0:0 у Рівному).

 

Паралельно терпів невдачі на різних фронтах і власне президент клубу Валерій Коротков, який не знайшов підтримки ані у владних структурах, ані у мешканців міста (програв вибори до Верховної Ради, ідучи по «мажоритарці»). Відтак вже через рік після сенсаційного тріумфу «Верес» залишився без свого власника і, як наслідок, вибув з вищої ліги. Після двох сезонів у першій лізі він скотився до другого дивізіону, аби провести там 13 років. Поневіряння єдиної на Рівненщині команди майстрів завершилися у сезоні 2010/2011, коли клуб виявився непотрібним абсолютно нікому… 

 

«Верес» − «Динамо»  − 0:0. Перший матч 1/8 фіналу Кубка України. 2 грудня. Рівне. Стадіон «Авангард». 10 500 глядачів. 10 градусів морозу.

«Верес»: Сирота, Свистунов (Паляни­ця, 76), Цисельський, В. Червоний, Горошинський, Яворський, Кучер, Новак, Самардак, Филимонов, О. Червоний (Книш, 30). Тренер − Дунець.

«Динамо»: Кутепов, Лужний, Пономаренко, Ващук, Шматоваленко, Хомин, Шаран (Мізін, 63), Призетко (Мінтенко, 63), Грицина, Топчієв, Шкапенко. Тренер − Фоменко.

Попередження: Книш − Шаран,  Топчієв.

Арбітр − Бавикін, асистенти арбітра − Косолапов, Воргуль (усі − Харків).

 

«Динамо» − «Верес» − 1:1 (1:1). Матч-відповідь 1/8 фіналу Кубка України. Київ. 5 грудня. Республіканський стадіон. 2 000 глядачів. 2 градуси.

Голи: 0:1 Паляниця  (34), 1:1 Шкапенко  (41).

«Динамо»: Кутепов, Лужний, Пономаренко, Ващук, Шматоваленко, Хомин, Мізін,  (Безсмертний, 60),  Грицина (Шаран, 31),  Топчієв, Мінтенко (Призетко, 55, Зав`ялов, 75), Шкапенко. Тренер − Фоменко.

«Верес»: Сирота, Свистунов, Цисельський, В.Червоний, Горошинський, Книш, Кучер, Новак, Самардак, Филимонов, Паляниця. Тренер − Дунець.

Попереджений Безсмертний.

Арбітр − Звягінцев, асистенти арбітра − Штундер, П`яних (усі − Донецьк).